Platix

Договір купівлі-продажу товарів — онлайн-шаблон

Готовий шаблон договору поставки товарів з Інкотермс-2020. Перехід власності, ризики, форс-мажор, гарантії — все враховано.

Заповніть дані

Крок 1 з 2 · Сторони

Ваші реквізити — вкажіть назву, ЄДРПОУ/ІПН та IBAN

Реквізити контрагента

Договір купівлі-продажу товарів — онлайн-шаблон

Договір купівлі-продажу — двостороння угода, де продавець передає товар у власність покупця, а покупець оплачує його. Регулюється статтями 655-697 Цивільного кодексу України. Для бізнес-до-бізнес операцій часто використовується термін «договір поставки» (ст. 712 ЦКУ), який є різновидом купівлі-продажу і має деякі особливості (зокрема — у регулярності поставок та строках).

Ключові питання у договорі купівлі-продажу: предмет (що саме купується), ціна, момент переходу права власності, момент переходу ризику випадкової загибелі товару, умови поставки, порядок розрахунків та гарантії якості. Чітке прописання цих умов мінімізує ризик спорів.

Інкотермс-2020 — міжнародні правила для базисів поставки. Найпоширеніші в Україні: EXW (вибірка зі складу продавця), FCA (передача перевізнику), DAP (поставка до місця призначення), CPT (вартість і фрахт оплачені до пункту призначення). Вибір базису безпосередньо впливає на ціну, ризики та відповідальність кожної сторони — обирайте свідомо.

Якість товару повинна відповідати державним стандартам, технічним умовам або іншим вимогам, погодженим Сторонами. Для імпортних товарів — додатково сертифікати відповідності, паспорти якості, висновки санітарно-епідеміологічної експертизи. У договорі прописуйте процедуру приймання за кількістю та якістю.

Тара та пакування — окрема стаття договору. Тара має забезпечити збереження товару при транспортуванні та зберіганні. Вартість тари може бути включена у ціну товару або виставлятись окремо. Зворотна тара (палети, ящики) — окремий пункт з умовами повернення та штрафами за втрату.

Як скласти договір поставки товарів

  1. 1

    Реквізити сторін

    Продавець і покупець: повна назва, ЄДРПОУ, IBAN, банк, юридична та фактична адреса.

  2. 2

    Номер і місце укладення

    Власна нумерація. Місце укладення — місто, де підписується договір (важливо для підсудності).

  3. 3

    Опис товару

    Найменування, асортимент. Деталі (артикули, кількості, ціни) — у Специфікації як Додатку №1.

  4. 4

    Умови поставки

    Базис Інкотермс-2020 (EXW/FCA/DAP/інші). Хто несе які витрати та ризики — визначається базисом.

  5. 5

    Ціна та оплата

    Загальна сума, валюта (грн), порядок оплати (передоплата 50% + остаточна / повна передоплата / післяплата).

Часті питання про договір купівлі-продажу

Коли переходить право власності на товар?
За загальним правилом (ст. 334 ЦКУ) — у момент передачі товару. У договорі можна змінити (наприклад, у момент повної оплати — для договорів з відстроченням). Перехід власності та перехід ризику можуть не співпадати.
Що таке Інкотермс і чи обов'язково їх використовувати?
Інкотермс-2020 — міжнародні правила для базисів поставки. Не обов'язкові, але дуже зручні: одне слово (наприклад, EXW) замінює сторінку умов. Якщо не використовуєте Інкотермс — пропишіть умови детально власноруч.
Що робити, якщо покупець не приймає товар?
У договорі повинна бути процедура: повідомлення про готовність товару, термін на приймання, наслідки прострочення (штраф, перехід ризику, право продати товар третій особі з компенсацією збитків).
Як прописати гарантію якості?
Гарантійний строк (наприклад, 12 місяців), умови гарантії, що виключається з гарантії (експлуатаційне зношування). Процедура заміни: терміни розгляду рекламації, відповідальність продавця за приховані дефекти (до 2 років за ст. 681 ЦКУ).
Чи потрібен договір якщо разова покупка?
Для разової угоди достатньо рахунка-оферти + видаткової накладної. Договір потрібен, якщо: великі суми, відстрочення оплати, складні умови, регулярні поставки, експорт-імпорт.
Як прописати штрафні санкції?
За прострочення оплати — пеня (зазвичай подвійна облікова ставка НБУ за день). За прострочення поставки — штраф (0,1-0,5% від вартості за день). Загальна сума неустойки не може перевищувати 100% від суми зобов'язання (Закон №543/96).